Драган Марина Василівна. Вчитель образотворчого мистецтва.

Інтерактивне навчання

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учні, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Вони розуміють, що роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попе­редніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного куща, «Так-ні», використання сигнальних карток. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, який ніколи не «замкне» навчальний процес на собі. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе спільну відповідальність за результати навчання.

Застосування гри «Так-ні».

На уроці з теми «Рельєфна композиція» (5-й кл. «Скульптура»). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учите­ля тільки відповідей «так» чи «ні».

Учні можуть ставити такі запи­тання:

-Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?

-Це об'ємна скульптура?

-Це скульптура на площині?

- Це рельєф?

Якщо знайдено учнями відповіді, вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні при­гадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропоно­ваної вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і го­тує їх до сприйняття нового матері­алу з даної теми.

Для закріплення у 6 класі із поняттям теплі та холодні кольори можна запропонувати такі завдання:

уявити себе в палаці Снігової Королеви;

уявити себе в гостях у Сонця.

Наступні завдання для учнів:

Описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів; з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підхо­дить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;розмістити картки відповідних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці); зробити висновок про розподіл кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).

Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання сигнальних карток. Кожен учень от­римує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систе­му також можна використовувати, коли учням із двох запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.

Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів:

- робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформацією.

«Експедиція»

Навчальний матеріал з теми «Писанкарство» (6-й кл.) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.

1.«Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.

«Народознавці» готують виступ про символіку, символи-обереги писанок.

2.«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

3.«Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.

4.«Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.

5.«Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».

«Мозкова атака»

Розгляньмо застосування цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (5-й кл. Книжкова графіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна».

Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець ху­дожніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.

Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

«Прес-конференція»

«Прес-конференція» — це рольова імітаційна гра. Для прове­дення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репортерів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).

Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції.

Під час вивчення теми у 5 класі «Абстрактний живопис».

«Консультанти» опрацьовують матеріал: Види композицій + приклади художніх творів.

«Репортери» ставлять свої запитання з метою отримання від «консультантів» якнайповнішої інформації.

«Репортери» в ході уроку складають наукові статті, що розкривають питання композиції.

Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур (набори); робота в парах.

«Обмін інформацією»

У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої само­стійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку учням дають завдання попрацювати в бібліотеці знайти в інтернеті «ВІКІПЕДІЯ»; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Бажаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, малюнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консультації. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше. Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інформацію.

Результати такого виду навчальної діяльності можна представити у вигляді «Дерева мистецтва». Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» матиме таку схему (на дошці прикріплюють портрети художників, репродукції картин, карту)

Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».

«Мікрофон».

На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі. Особливо доцільно використовувати в кінці уроку.

Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна струк­турна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — кон­курси, змагання, багатоетапні ес­тафети тощо.

«Навчаючи вчуся»

Метод використовують під час узагальнення та закріплення вивченого та завершення роботи з теми. Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес.

 Порядок проведення:

• Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня.
• Роздати по одній картці кожному.
• Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.
• Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.
• Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня.
• Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.

Розгляньмо застосування методу «Навчаючи вчуся» на узагальнюючому уроці 7 клас з теми «Поняття про архітектуру як художній образ. Від палеоліту до нашої доби». Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформація, оформлена у вигляді карток.

Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види архітектури за призначенням, художньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні споруди.

«Акваріум»

Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи:

Прочитати вголос завдання.

Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії.

Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.

Групі пропонують уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достат­ньо аргументована, доведена?

- Який з аргументів ви вва­жаєте найпереконливішим?

На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку.

«Метод проектів»

Доцільно проводити в 7 класі.

Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички.

Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).

Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.

Етапи роботи над проектом:

Оголошення вчителем теми.

Постановка проблеми.

Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно – стилістичні особливості кожного типу споруд;

пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя).

Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, вибір найкращого варіанту, встановлен­ня способів виконання проекту.

Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.

Попереднє обговорення отриманих результатів в групах.

Захист (презентація проектів).

Колективне обговорення.

Висновки.

Урок-конкурс

Конкурс — вид ігрового методу, що розкриває великі можли­вості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.

Наприклад, на уроці з теми «Архітектура космічного міста. Фантастичний будинок для казкового героя.» (5-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя.

Завдання:

змоделювати будинок із запропонованих частин;

приклеїти частини на ар­куш, оздобивши будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця.