Драган Марина Василівна. Вчитель образотворчого мистецтва.

Участь у Всеукраїнському конкурсі

«Класний керівник року - 2012»

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Проблема, над якою працюю в системі виховної роботи класного колективу:

«Формування в учнів гуманістичного світогляду, суспільно-ціннісних орієнтирів, утвердження загальнолюдських морально-етичних норм».

Творче кредо:

«Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися, не зупиняючись»

Мистецтво виховання полягає в значній мірі у тому, щоб своєчасно побачити, запобігти й відповідно зменшити ефект негативного у формуванні особистості.

Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення викладача стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового сонячного вересневого ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас . Він  складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

Ми – це наш клас, в якому 18 букв «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особа, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є, тобто відноситися до себе і інших з терпінням і повагою.

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся  Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Законами України «Про загальну середню освіту», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки.

ПОЧИНАЮЧИ ПРАЦЮВАТИ З КОЛЕКТИВОМ Я ПОСТАВИЛА ПЕРЕД СОБОЮ ТАКІ ВИХОВНІ ЗАДАЧІ:

• вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості і здібності;
• всіляко сприяти згуртованості класного колективу;
• почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;
• активізувати роботу учнівського колективу через участь у загальношкільних заходах;
• продовжувати традиції, що започаткувалися у період навчання в початковій школі, розвивати їх.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури учнівського колективу - високий.

Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Головною метою проведення позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин,творчихзавдань, дискусій, інтелектуальних ігор, виставок дитячої творчостібуловиховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу.

ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ МОЄЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ  Є:

               Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, інтелектуальні ігри, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", створення малюнків).

               Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси).

               Інтегративні (шкільні клуби, КВК, гуртки).

               Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

               Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).

               Наочні ( музеї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди тощо).

Виховна робота у нашому класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні форми та методи роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, , виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, калейдоскопи, анкети думок, , пошукові ігри, акції, художні галереї та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів.

Виховна робота була багатоплановою і різнобічною. Учні класу активно брали участь в:

• оформленні загальношкільного  куточка «Рідна мова», присвяченого Дню української писемності;
• краєзнавчому конкурсі «Історія твого міста»;
• шкільних конкурсах малюнків: «Тато, мама, я - читацька сім’я», «Діти мають право», та інші конкурси;
• конкурсі кращого читця «Золоте крило»;
• святі писемності та української мови «День української писемності і мови…»;
• святі присвяченому пам'яті Шевченка «Геній українського народу»;
• святі присвяченому творчості українського художника Миколі Пимоненко;

Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку викладачів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу  в таких заходах:

• АКЦІЇ

      «Різдвяна зірка»

      «Оксамитові барви»

      «Конкурс вишивок»

      «Виставка художньої самодіяльності»

      «Досягнення молодої держави» та ін.

ОПЕРАЦІЇ

      «20 років свободи»

       "Ветеран"   

      «День знань»

      «День захисту дітей»

      «Бердичів - місто чистоти» та ін.

КОНКУРСИ, ВИСТАВКИ

              «Ніхто не забутий, ніщо не забуте

              «Конкурс малюнків до Дня  вчителя»

              «Конкурс поезій та малюнків до Дня бібліотек»

              «Безпека життєдіяльності»

              «Навчаємось професії»

              «Діти мають право»  та ін.

Крім того учні є активними учасниками традиційних загальношкільних свят. Учні із задоволенням ведуть пошукову роботу, вивчають місця бойової слави, проводять зустрічі з ветеранами, беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, моральної активності особистості, вихованню таких загальнолюдських цінностей як чуйність, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, доброзичливість, готовність допомогти іншим, обов'язковість, добросовісність, ввічливість, делікатність, тактовність.

Як і кожен класний керівник знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави.

Із особистого досвіду роботи класного керівника я б хотіла розповісти про результати впровадження більш цікавих , як на мене, технологій виховання.

Формування колективу проходить різні етапи. Моє бачення вирішення цього питання – це використання технології

ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

КОЛЕКТИВНОГО ТВОРЧОГО ВИХОВАННЯ

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Проект –сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, створення різного виду теоретичного, практичного продукту.

 Проектна технологія представляється досить перспективною: учні перебувають у специфічних умовах активної, самостійної творчої діяльності, істотною складовою якої є дослідницька робота.

Проектний підхід допомагає мені вирішити низку завдань особистісно зорієнтованої педагогіки, а саме:

    індивідуалізує виховання;

    актуалізує знання й уміння, уже наявні в кожного школяра;

    дає можливість кожному учневі вивчати проблеми, що його цікавлять;

    дозволяє кожній дитині виконувати роботу, враховуючи власний ритм;

    організовує нову взаємодію учнів однієї групи в процесі їх спільної дослідницької роботи.

Проектний підхід дає можливість мені вирішувати такі завдання:

    знайти оптимальне поєднання теорії із практикою;

    створити умови зближення пізнавально-виховної й практичної діяльності учнів, що, у свою чергу, дозволяє розбудити в них усвідомлену активну зацікавленість у вихованні та отриманні очікуваних результатів.

За змістом використовую такі види проектів:

•     рольові та ігрові;дослідницькі.

Результатами проектної діяльності є бінарні проекти учнів та вчителя, власні проекти учнів, а саме: шкільні газети, друковані матеріали, презентації і т.д.

Своїм учням пропоную такі етапи роботи над проектом.

Розробка проектного завдання:

    проводжу настановче заняття з усім класом або групою, у ході якого обговорюються загальна проблема, мета дослідження, тематика майбутніх проектів школярів;

    учням у вигляді пам'яток, брошур надаю загальну інформацію про проект, проводжу індивідуальні, групові співбесіди, консультації по визначенню проблем, жанрів виконання проектів (у плані загального задуму й рішення проблеми формуються проектні групи);

    обговорюю з учнями ідеї майбутніх проектів у групах, складаємо план роботи групи, розподіляємо ролі між учасниками й складаємо індивідуальні плани роботи над проектами;

    затверджуємо тематику проектів, індивідуальні плани роботи над ними, графік роботи всіх груп;

    обговорюємо можливі джерела інформації.

Етап роботи над проектом:

    учні (самостійно або з моєю допомогою) підбирають і аналізують літературу з теми проекту;

    учні підбирають і систематизують матеріали відповідно до ідеї  роботи;

    надаю консультації щодо проблем, змісту проектів і способів діяльності;

    учні складають проміжні звіти про хід та результати роботи;

    проводжу індивідуальні й групові консультації по відпрацьовуванню результатів досліджень і оформленню проектних робіт;

    здійснюю постійне корегування роботи й пошук нової інформації;

    разом з учнями обговорю конкретні підсумки роботи груп і можливі форми захисту.

На цьому етапі я спостерігаю найвищий ступінь самостійності учнів. Навчальна група виконує весь цикл активної роботи, розробляє, впроваджує нові пропозиції, всі члени команди емоційно підтримують один одного.

Захист проектів:

    учні складають анотації проектів й випускають програми їхнього захисту;

    готують роздавальні матеріали, бланки оцінки проектних робіт;

    проводжу наради з особами, відповідальними за проведення захисту проектів.

Форми презентації використовую найрізноманітніші (від усних повідомлень, пристендових доповідей до дискусій, дебатів, мультимедійних презентацій, театралізованих сценаріїв).

Оформлення звітів

Проект оформлюємо у такий спосіб:

    титульний аркуш - назва навчального закладу, назва проекту, автори проекту, клас, науковий керівник, термін виконання та захисту проекту; зміст - перелік основних частин проекту; коротка анотація - основні положення проекту; епіграф; введення - обґрунтування вибору, актуальності, значимості проблеми, мети і передбачувані результати проекту; основна частина, структурована згідно етапам, діям, методам, проміжним результатам; опис і аналіз отриманих результатів; передбачуваний ілюстративний ряд до проекту; висновки - відповідність гіпотези й результатів, оцінка методів, рекомендації, пропозиції; бібліографія (відповідно до прийнятих стандартів); додатки (схеми, таблиці, малюнки, фото, діаграми, тощо); відомості про авторів проекту (проектна група, роль кожного).

Оцінка проектної діяльності (рефлексія)

Для оцінки проектної діяльності використовую такі критерії:

    актуальність (виховна, пізнавальна, практична, соціальна значимість проекту);

    інформаційна і технічна забезпеченість;

    оригінальність, новизна основної ідеї та методів проектної діяльності;

    реалістичність (здатність щось розвити, поліпшити, змінити, довідатися);

    доступність, можливість учасників проекту успішно його реалізувати, одержати результат;

    націленість проекту на розвиток самих учасників, збагачення їхнього досвіду, пошукової діяльності.

         Ступінь самостійності й активності учнів я визначаю за результатами їхніх звітів про хід роботи над проектом. Складаю опитувальник для учнів з позицій, які допомагають учням  при розробці проектів, наприклад:

    як ти організував свою діяльність?

    у яких видах робіт брав участь?

    якими джерелами інформації та критеріями відбору користувався?

    які способи роботи використав і чому?

    чи в достатній кількості було часу, відведеного для роботи?

    які нові знання й способи роботи примінив під час проведення проекту?

    чи задоволений своєю роботою, роботою своєї групи?

ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОЛЕКТИВНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

І етап. Колективне цілепокладання.

На цьому етапі відбувається визначення теми і мети, завдань майбутньої діяльності, висування перспектив перед учнями, вироблення у них переконань в суспільній значущості та необхідної майбутньої діяльності. Але необхідно звертати увагу на вік учнів.

Наприклад: Створення колективного фотоальбому «В царстві природи»

Мета проекту: забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи в цілому і кожної людини зокрема. Виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну та загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, вміння працювати в колективі.

Перед учнями ставиться завдання:

Разом зі мною відвідати місцевурачку, парки, сквери, ботанічний сад.Зробити фотознімки різноманітних рослин.

Знайти матеріал про рослини, які занесені до Червоної Книги ростуть на території нашого краю.

Створити колективний фотоальбом про рослини нашого краю.

ІІ. Етап. Колективне планування справи.

На етапі колективного планування справи відбувається обговорення різноманітних пропозицій, варіантів, визначення оптимальних даних умов плану, підбір матеріалу, складання запитань – завдань. Головна роль відводиться дітям.

ІІІ етап. Колективна підготовка справи.

Учні розподіляють доручення між учасниками, вибирають відповідальних за виконання певних завдань. Створення спільного проекту колективної творчої справи.

IV етап. Проведення справи.

Визначається форма проведення і вона залежить від змісту, мети завдань.

Наприклад. Виховний захід «Країни Європи»

Учням пропонується самостійно обрати країни Євросоюзу, за якими буде здійснюватись подорож.

Клас підготував власний проект про одну з країн Європи.

V етап. Колективний аналіз.

Пошук відповідей на запитання:

Чи була користь, радість від діяльності навколишнім людям?

Чи була робота колективу дружня, організована, доброзичлива?

Чи було щось особливе при показі проекту?

Хто показав себе з найкращого боку?

РОБОТА З БАТЬКАМИ УЧНІВ.

У становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Батьківський комі­тет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацюємо з учнівським комітетом та адміністрацією школи. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківського всеобучу знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками.

Батьки – авторитети, вони і спонсори, вони і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони, на жаль, інколи  і “не бажане ” з точки зору педагога за впливом “зовнішнє середовище ”.

Зрозуміло, спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно, але, відверто, це малодійове. Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди поза школою, спілкування через учнівський щоденник. Так, ми, вчителі, – зрозуміліші батькам, а батьки - вчителям. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання в родині, сім’ї. Твердо переконана, що народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.

А тому вже з перших днів навчання розпочинаю роботу з учнями і їх батьками на спільних зборах. Саме сім’я, родина допомагає проводити такі уроки, як от:  “Що в імені моїм ”, “Яка сім’я, такий і я” “Я і моя сім’я” та інші.

Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, аналізувати, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.

Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!